Частина 3 ст. 344 ЦКУ містить таке положення: якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред’явив вимоги про повернення, вона набуває права власності за набувальною давністю на житло через 15 років після закінчення терміну позовної давності.
Згідно зі ст. 256 та 257 ЦКУ позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тривалість загальної позовної давності - три роки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 344 ЦКУ право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. З цієї норми випливає, що набувальна давність як спосіб набуття права власності на житло застосовується лише з моменту державної реєстрації житла, тобто це ще одна вимога, яку необхідно виконати для набуття права власності.
Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.
Згідно з п. 2 постанови Кабінету міністрів України "Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів" від 08.10.2008 р. № 923 підставою для прийняття таких об’єктів в експлуатацію є сертифікат відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами за відповідною формою.
Згідно з п. 1.5 наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 р. № 7/5 обов’язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Отже, отримання житла у власність за набувальною давністю можна представити у вигляді ланцюжка: закінчення будівництва житла - введення в експлуатацію - реєстрація права власності - дотримання вимог ч. 1 ст. 344 ЦКУ та п. 8 Перехідних та Прикінцевих положень ЦКУ.
Особа, яка має намір набути право власності на житло за набувальною давністю, відповідно до ч. 4 ст. 344 ЦКУ повинна звернутися до суду і надати докази того, що житло введене в експлуатацію та зареєстроване, а також докази добросовісного володіння житлом протягом встановленого строку.
______________
С уважением, Иван Сергеевич
